Skip to main content

Вже не новина на сьогодні, що зв’язки із країною-агресором — великий ризик для українського бізнесу.

Які санкції передбачені для компаній, які мають засновників з рф та рб?

Як позбутися «російського сліду»?

Війна змінила правову дійсність в Україні та в усьому світі щодо взаємодії з РФ (російською федерацією) та її економічними агентами. Навіть ті, хто раніше не цурався ділових взаємин із такими суб’єктами, поки що мають усі підстави переоцінити ризики таких взаємин.

Втім здебільшого зв’язок організації з РФ обумовлено тим, що вона має прямих чи опосередкованих учасників із цієї держави. І тепер активність таких підприємств, окрім власне руйнівного впливу війни, ускладнена іншими факторами, які практично у всіх випадках можуть абсолютно виключити їх функціонування. До таких чинників, зокрема, относятся:

  • можливість примусового вилучення майна;
  • санкції;
  • обмеження руху коштів;
  • неможливість вчиняти корпоративні операції, які потребують нотаріального посвідчення.

Розглянемо ключові санкції, передбачені для компаній із ризиковими засновниками.

Примусове вилучення майна

Насамперед, багатьох непокоїть можливість примусового вилучення майна. Ще в березні депутати ухвалили Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116-IX (далі — Закон № 2116). Цей закон дозволяє державі вилучати об’єкти права власності, що належать рф або її резидентам.

Яке майно можуть вилучити:

  • нерухомість,
  • вклади у банках,
  • будь-яке рухоме майно,
  • цінні папери,
  • корпоративні права та інші активи.

Головна умова —майно належить рф та її резидентам  і перебуває або зареєстроване в Україні.

За Законом № 2116 під ризик вилучення майна потрапляють українські компанії, в яких засновником, учасником, акціонером або бенефіціаром є:

  • рф — прямо або опосередковано;
  • юридичні особи, в яких рф є засновником (учасником, акціонером) чи бенефіціаром або має частку в статутному капіталі, акції, паї, іншу участь у будь-якій формі.

На замітку! У Законі № 2116 йдеться про зв’язок саме з рф як державою. Поки що вилучення майна не загрожує компаніям, у яких серед учасників є «пересічні» громадяни або юрособи рф, а не власне країна-агресор.

Обмеження для компаній із російськими бенефіціарами

Санкції за зв’язок з рф передбачає не лише Закон № 2116. Постановою від 03.03.2022 № 187 уряд заборонив виконувати будь-які грошові та інші зобов’язання на користь рф та осіб, які пов’язані з країною-агресором.

Обмеження 1. Заборонено виконувати на користь таких компаній грошові та інші зобов’язання, в т. ч. примусово.

Обмеження 2. Заборонено в будь-який спосіб відчужувати на користь таких компаній нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права, транспортні засоби, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання.

Обмеження 3. Таким компаніям заборонено в будь-який спосіб відчужувати нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права, транспортні засоби, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання (окрім безоплатного відчуження на користь Держави Україна).

Яких осіб вважають пов’язаними з рф:

  • громадяни рф;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані в рф;
  • українські юрособи, в яких рф або російська компанія є кінцевим бенефіціарним власником, членом, учасником або акціонером, що має частку у статутному капіталі 10% і більше.

!!! Якщо у вашій компанії є учасник — російська юрособа, частка якої перевищує 10%, ваші контрагенти не мають права розраховуватися з вами за своїми зобов’язаннями. Щонайменше, ви не зможете отримати плату за свої товари чи послуги. Або навпаки — отримати замовлені товари чи послуги. Очевидно, що за таких умов із вами просто не будуть співпрацювати.

Кого не пов’язують з рф:

  • громадян рф, які проживають на території України на законних підставах;
  • українських юросіб, кінцевим бенефіціарним власником або учасником (акціонером) яких є громадяни рф, які проживають на території України на законних підставах.

Законна підстава для громадянина рф проживати на території України — це наявність:

  • паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року із позначкою про постійну чи тимчасову прописку на території України або реєстрації на території України свого національного паспорта;
  • посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України;
  • військового квитка, виданого російському громадянину, який уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України;
  • посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні (ст. 1 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III).

Про це наголосив Мін’юст у листі від 08.03.2022 № 24560/8.1.3/10-22.

Обмеження банківських розрахунків із резидентами рф та рб

Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі — Постанова № 18) значно обмежила проведення розрахунків із нерезидентами. З-поміж іншого, обслуговуючим банкам заборонили:

  • проводити видаткові операції за рахунками резидентів рф та республіки білорусь (рб), за рахунками юридичних осіб (окрім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф та рб (п. 15 Постанови № 18);
  • зараховувати кошти на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, які провадять свою діяльність на території рф та рб;
  • приймати в Україні електронні платіжні засоби (включаючи перекази, розрахунки та видачу готівки), емітовані учасниками міжнародних платіжних систем, які провадять свою діяльність на території рф та рб (п. 15-1 Постанови № 18).

Тобто підприємства, в яких кінцевими бенефіціарами є резиденти рф та рб, не можуть проводити платежів.

08.03.2022 Нацбанк учергове відкоригував власний нормативний акт про роботу фінансової системи в умовах воєнного часу, ухваливши постанову від 08.03.2022 № 44 (далі — Постанова № 44). Низка її положень тепер безпосередньо обмежує підприємства, причетні до рф, а також рб, оскільки її участь в агресії проти України наразі очевидна.

Постанова № 44 встановлює обмеження:

  • для резидентів рф/рб;
  • юридичних осіб (окрім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф/рб.

Фінустановам України заборонили здійснювати:

► видаткові операції за рахунками таких осіб, окрім видатків на підтримку ЗСУ чи на користь державних органів України, а також соціальних виплат, виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

► будь-які валютні операції 

  • з використанням російських та білоруських рублів;
  • учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в рф або рб;
  • для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані / постійно проживають) в рф або рб.

Способи позбутися зв’язку з агресорами

Найкращий спосіб уникнути проблем із державою та бізнес-партнерами — позбутися «російського сліду» в компанії. Для цього необхідно змінити засновників і кінцевих бенефіціарних власників юрособи.

Які саме документи знадобляться і яка їх специфіка, визначайте в кожному конкретному випадку.

Зокрема, це можуть бути:

  • структура власності — іноді також доведеться додати документи, що підтверджують можливість бенефіціара справляти вирішальний вплив на управління або діяльність юрособи (в т. ч. через ланцюг контролю/володіння);
  • документ, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента у країні її місцезнаходження, — витяг, виписка тощо;
  • нотаріально завірена копія документа, що посвідчує особу кінцевого бенефіціарного власника юрособи.

Із нотаріальним засвідченням також не все так просто. Нотаріусам заборонили вчиняти нотаріальні дії:

  • для громадян рф;
  • юросіб, створених та зареєстрованих за законодавством рф;
  • українських компаній, у яких бенефіціаром, учасником або акціонером із часткою 10% і більше є громадянин або юрособа рф (п. 1 постанови КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164).

Наразі склалася ситуація, коли компанія з «російським слідом» може потерпати від законних обмежень і водночас не мати змоги змінити склад засновників чи бенефіціарів. За таких умов легше зареєструвати нове підприємство та працювати із чистою історією.

Отже, поки що компаніям, які бажають позбутися «російського сліду», доведеться чекати, коли Мін’юст дозволить проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу стосовно її засновників та кінцевих бенефіціарів.

Цілком можливо, що законотворець ухвалить окремий закон, який врегулює питання примусового вилучення російських засновників з українських компаній.

Наразі розглянемо найпоширеніші способи змінити російських засновників після того, як Мін’юст розблокує проведення відповідної державної реєстрації.

Продаж частки у статутному капіталі

Якщо частка одного з учасників ТОВ переходить до іншого учасника — достатньо оформити договір купівлі-продажу частки і відповідний акт приймання-передачі.

У разі коли учасників ТОВ декілька, а частку відчужують на користь третьої особи — отримайте відмову такого учасника від переважного права придбати частку. Таку відмову бажано оформити у вигляді протоколу загальних зборів засновників, а підписи на ньому засвідчити нотаріально.

Продаж частки у статутному капіталі має свої переваги:

  • сторони заздалегідь узгоджують вартість продажу. Цю вартість покупець сплачує продавцеві без участі ТОВ;
  • низький ризик виникнення спору щодо вартості, адже сторони узгодили ціну на свій розсуд і уклали договір;
  • уся процедура триватиме два робочих дні;
  • не потрібно зменшувати статутний капітал ТОВ.

Вихід зі складу учасників ТОВ

Без згоди решти засновників можуть вийти лише ті засновники, частка яких у статутному капіталі товариства менша ніж 50%. Для цього достатньо написати заяву про вихід зі складу учасників ТОВ і провести зміну засновників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

За згодою решти учасників. Цей варіант доступний для засновників, чия частка у статутному капіталі ТОВ — 50% і більше. У такому разі учасник, який бажає вийти зі складу засновників, надсилає іншим засновникам відповідну заяву. Рішення про згоду на вихід надають протягом одного місяця із дня, коли учасник подав заяву (статут може передбачати інший строк). Таке рішення оформте протоколом загальних зборів учасників.

Учасника вважають таким, що вийшов із товариства, із дня державної реєстрації його виходу.

Не пізніше ніж 30 днів із дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити колишньому учасникові вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок і копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначте станом на день, що передує дню, коли учасник подав відповідну заяву. Виплатити вартість частки ТОВ має упродовж одного року, але статут може передбачати інший строк.

Цей спосіб стане у пригоді, якщо сторони збираються виплатити вартість частки з рахунку ТОВ і зменшити у такий спосіб розмір статутного капіталу.

Примусове вилучення зі складу засновників

Такий спосіб безпосередньо передбачає стаття 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII. Якщо учасник ТОВ не вніс або вніс не у повному обсязі свою частку до статутного капіталу, директор надсилає йому попередження і надає додатковий строк, аби той зробив свій внесок. Якщо учасник товариства не погасив заборгованості протягом наданого додаткового строку, директор скликає загальні збори учасників, які можуть ухвалити рішення виключити учасника зі складу засновників товариства.

 42 просмотров

Close Menu